Ця сторінка вичитана
Коли життя кінчається моє.
Рай закриває, чорним оповитий.
Я мужа — короля веліла вбити,
Спокусникові руку віддала!
Суворої зазнала я спокути,
Але в душі не може черв поснути.
Мельвіль
Чи ти на серці маєш інший гріх,Якого не спокутувала ти?
Марія
Тепер усі мої гріхи ти знаєш.
Мельвіль
Подумай, що всевідаючий близько!Подумай, що свята карає церква
За сповідь неодверту. Гріх оцей
До смерті вічної тебе веде,
Бо цим грішиш проти святого духа!
Марія
Хай перемогу бог у боротьбіПошле мені, бо все сказала я тобі!
Мельвіль
Як? Ти від бога приховала злочин,Той, за який тебе карають люди?
Чому ж мовчиш про Бебінгтона й Перрі?
