Ця сторінка вичитана
Коли ж цінуєте моє прохання
Останнє ви, то не лишайтесь тут.
Хай не радіє брит нещастям вашим,
Хай слуг моїх у поросі не бачить.
Заприсягніться ви на цім розп'ятті
Злощасну цю країну залишити
Негайно, як не буде вже мене.
Мельвіль
(торкається розп'яття)
За них усіх заприсягаюсь я.
Марія
Те, що мені — грабованій та вбогій —Ще залишили, що в моїх руках, —
Між вами поділила я; надіюсь,
Мою останню волю пошанують.
І те, в чім я на смертну путь іду,
Належить вам… Дозвольте ви мені
(До камеристок.)
Алісо, Розамундо та Гертрудо,Вам перли й сукні віддаю мої —
Радіє ще прикрасам ваша юність.
Ти, Маргаріто, прав найбільше маєш
На ласку, бо тебе я залишаю
Найбільше нещасливою з усіх.
