Ця сторінка вичитана
Керл
О боже!
Бергоєн
Що?
Керл
Видовище страшне!
Мельвіль
Та заспокойтеся! Що сталось?
Керл
Я
По східцях, що ведуть у нашу залу.
Розкрились двері… зазирнула я…
Побачила… о боже!
Мельвіль
Що? Спокійно!
Керл
У чорному затягнуто всі стіни,У чорному сукні — поміст великий
Угору звівся, і на нім лежать
Колода чорна, і подушка, й поруч —
Ясна, загострена сокира… Повно
