Там — ваші друзі, католицький дім.
Чернець — ваш брат… Своїм нащадком вас
Оголосити! Хитра пастка зради!
Щоб ви ще за мого життя народ
Мій спокусили, мов нова Арміда[1],
Всіх благородних юнаків держави
Заплутали в свої тенета хитро
І щоб до променів нового сонця
Усі звернулись, я ж…
Царюйте в мирі!
Ах, вже слабкі душі моєї крила,
Величчя не приваблює… Свого
Добились ви, я ж — тільки тінь Марії.
Зломилася в ганьбі тюремній довгій
Вся мужність… До кінця зробили діло ви,
Мене згубили в розквіті моїм!
…Тепер кінчайте, сестро! Слово те
Скажіть, яке сказати ви прийшли,
Бо не повірю я ніколи, ніби
Прийшли знущатись ви з своєї жертви.
Скажіть же слово! Вимовіть: „Ви вільні,
Маріє! Міць мою відчули ви,
Тепер моє шануйте благородство!“
Скажіть — і я життя моє та волю
- ↑ Арміда — героіня поеми Тассо „Звільнений Єрусалім“ — красуня й чаклунка, яка чарами заманювала хрестоносців до своїх садів.
