Ця сторінка вичитана
Марія
Я в божій волі. Злочином такимНе перевищуйте своєї влади…
Єлізавета
А хто затримає мене? Ваш дядькоДав приклад королям усього світу,
Як укладати мир із ворогами,
І ніч Варфоломієва, — то школа
Мені! Що́ рід? Що́ міжнародне право?
Бо від обов'язків звільняє церква,
Освячує і зраду й царевбивство.
Роблю, як ваші пастирі навчають.
Що́ запорукою було б мені,
Коли б я ваші пута розв'язала?
Де той замок для вірності, якого
Не відімкне Петра святого ключ[1]?
Насильство — забезпечення єдине,
Немає згоди з кодлом лютих змій!
Марія
О, то все ваша чорна підозрілість!Ви маєте за ворога й чужу
Мене. Якби оголосили ви,
Що я — нащадок ваш, за певним правом
Народження, подяка та любов
Зробили б вірну родичку та друга
Із мене.
- ↑ Ключ святого Петра — символ папської влади.
