Сторінка:Шлях визволення (Шаповал, 1923).djvu/14

Ця сторінка вичитана

Українська нація складається з гетероґенних (неоднородних) суспільних ґруп, а ґрупи — з неоднородних вдачею одиниць. Найбільші ріжниці є між клясами, а тому базою реального, суспільно-важного національного фронту може бути тільки найбільша числом кляса. В. Винниченко цілком правильно установляє цю базу — трудові маси в їх основних формаціях: селянство, робітницвто і звязана з ними інтеліґенція, цебто, трудова демократія. Єдиний національний фронт трудової демократії в нас може умовно означати єдиний національний фронт, бо вказані ґрупи складають майже всю нашу націю, а це дає кожній особі, що входить у склад трудової демократії, підстави думати, що коли вся українська демократія об'єднається, то цим вона перетвориться в велику національну силу, що здібна буде боротися і грати історичну ролю.

Велика трудова українська демократія має право і змогу, як подавляюча більшість нації, ототожнити свої інтереси з національними інтересами, свою політику з національною політикою, своє визволення з національним, свою державність із національною державою, свою культуру з національною культурою. Так то говорить закон великих чисел.

Одначе створення єдиного фронту української трудової демократії є річ хоч і можлива, але тяжка через те, що не тільки однакові соціяльно-економічні інтереси, а й инші фактори (ідеольоґічні, моральні, біольоґічні й ин.) роз'єднюють людей тієї самої соціяльної катеґорії, що я ілюстрував попереду. Тяжко, але треба змагатись до єдиного фронту трудової демократії, бо инакше — правильно вказує В. Винниченко — визволення тепер і у найближчі часи для нашої нації буде неможливе.

Отже через те ми насамперед повинні правильно поставити проблему об'єднання. Однакова державно-політична програма, однакова тактика, єдина воля й дума — каже В. Винниченко. Це цілком правильно, але яким шляхом іти до цієї мети, яка метода створення цих одинакових — програми, тактики, волі й думи?

Спробую поставити основні тички в цім напрямі.

II.

Суспільна структура української нації однакова по всіх землях: чи на Кубані, чи на Буковині, чи в Галичині — ми бачимо однаковий структурний малюнок на розрізі соціяльних ґрупувань: українська нація — селянство, трохи промислового робітництва, що в містах становить меншість між робітництвом, і інтеліґенція, що в містах становить меншість населення. Відповідна кількість суспільних функцій, виконуваних українським народом, цілком ясна: хліборобство, фізична праця в індустрії, нижчі функції інтеліґенції в культурній сфері, мінімальна участь ув адміністрації.

Що показує це становище? Щоб створити повне українське суспільство — треба захопити в руки українства: промисловість, торгівлю, адміністрацію, культурну творчість, і наповнити суспільну просторінь