Сторінка:Шкільництво на Кубані (із спогадів М. Омельченко) (1927).pdf/5

як матеріяльно, так і з боку педаґоґічцого, стояла вище, ніж там. Також літом 1905 р. ми, куб. учителі, брали участь на курсах природознавства та позашкільного виховання в Стрільні (біля Петрограду), куди з'їхались учителі зі всіх країв б. Росії, ми побачили, та це підкреслили і всі учасники курсів, що Кубанський вчитель по своєму культурному рівню стояв високо, а ті методи виховання та навчання „близче до природи“, які демонструвались на курсах, вже практикувались на Кубані. Колиж в році 1913 довелось бути на шкільній виставці Петроградської Округи, то модель „взірцевої школи“, де класи були так улаштовані, щоб вчитель міг вести 3 групи, була така архаїчна, що на Кубані така школа існувала вже як не бажаний виїмок. Коли ж ми зробили де-які зауваження, то на бажання публіки прийшлось зробити тут же на виставці майже цілий доклад, як стоїть шкільництво на Кубані, і наші інформації про школи-палаці, про фізичні кабінети при початкових школах, бібліотеки для учнів і т. п. публіка порахувала за „казку“. На Всеросійському зїзді психолоґів в 1915 р., та на Всерос. зїзді директорів і начальниць учительських семінарій в 1917 р. в Петрограді, з рефератів, які там були виголошені, учасники зїздів побачили, що Кавказька Округа, хоч по числу грамотних стояла лише на 3 місці, але по якости постановки школи — на першому, бо методи виховання й навчання зробили великий поступ, порівнюючи з Росією: у нас вже було багато шкіл середніх і початкових, де провадились методи модерної педаґоґіки, вже провадилась працьовна система, вже в нашій школі діти могли виявити свою самодіяльність, індивідуальність, і про-