бувші козаки і бувші іногородні — тепер називаються „хліборобами“. Землею зараз користується все населення згідно конституції С. С. С. Р.
Вважаю, що для читача цікаво було-б знати Кубань з ріжних боків: хіба не цікаво, які можливости ховає в собі Країна, яка має грунт чорнозему від ½–2 метрів глибини, урожайність без угноєння — пшениці від 70–200 пуд. з десятини, а ячменю 250–300 пуд., або цукрового буряку 800 пуд. Вивіз хліба з Кубані до світової війни рівнявся ⅙ вивозу зі всієї Росії і ¹/₁₁ світового вивозу хліба; тютюну давала і дає Кубань ½ того, що давала вся б. Росія. Або підземні скарби Кубані? Досить підкреслити, що на Кубані більше 80 пунктів, де є мінеральні води і лікові грязі, з яких декотрі рівняються по якости світовим. Взагалі природні богатства Кубані навіть тяжко уявити, не бачивши їх на власні очі. Але маючи на увазі, що доказом потенціяльної сили кожного народу, виявом його духових прагнень являється його шкільництво, тому вважаю доцільним познайомити шановного читача, як Кубань задовольняла потреби освіти до 1920 р. і як стоїть шкільництво в сучасний мент. Роблю це не лише з моєї глибокої, гарячої любови до Рідного Краю, але многолітній мій досвід переконав мене, що освіта на Кубані, стояла, а навіть і досі, згідно відомостей з Кубані, стоїть ліпше, ніж в першорядних губерніях б. Росії, а до світової війни де-які наші школи рівнялись навіть модерній европейській школі. Так, коли в 1905 р., під час нашого адміністративного вислання з Кубані, довелось перебувати ½ шкільного року на Ставропольщині, то спостереження в ділянці шкільництва показали, що школа на Кубані,
