Сторінка:Шкільництво на Кубані (із спогадів М. Омельченко) (1927).pdf/17

Цю сторінку схвалено

3351. Кумуністичн. партійних шк. 7, учнів 505, проф. 42. Ріжних курсів 26, слухачів 669, проф. 83. Клубів для учнів 120. Хат-читалень 273.

Існують на Кубані і наукові інституції: Кубансько-Черноморський Науководослідчий Інститут; Т-во любителів вивчення Кубані; Експериментальний Інститут Тютюництва; Краевий Музей з відділами в інших містах Округи; Картинна галєрея в Краснодарі (б. Катеринодар); Експериментальні сільсько-господ. станції в Краснодарі, Ейську, Анапі, Сочі, Славянській; Хемично–бактериольоґічній Інститут; Біольґічна станція та інші. При всих цих установах та високих школах видаються журнали, наукові праці, бюлєтені, та орґанізовані бібліотеки, музеї, провадиться культурно-просвітна праця: курси, зїзди, конференції т. п. В Краснодарі існує „Дім Просвити“ та видається часопис „Просвіта“, але все це видається по російські. На Кубані був оден українский часопис „Радянский Станишник“ тай той припинили, а стали видавати в Ростові н/Дону „Червоний шлях“, який обслуговує українців всьго Північного Кавказу.

З 1923 р. знову почався національний рух на Кубані, але укранїнізація йде поволі. На початку 1926 р. було українських шкіл 130, учнів 15000 д.; між ними лише 8 шкіл II ступня і оден укр. педтехнікум б. семінарія в ст. Полтавській. Тіше мене надзвичайно, що в ст. Полтавській всі школи українські, а головне, що педтехнікум як педаґоґічна школа стоїть досить високо. Крім того, засновані українські відділи при Педінституті, при Рабфакулт.; улаштовуються курси для підготовки україських учителів, але цього дуже за мало, що навіть констату-