учительськ. інститут. — 2; високих — 3 і заснований був медичний факультет.
Лише в революцію дочекалась Кубань, щоб відчинити аж 3 високі школи: в Катеринодарі з ініціятиви інтеліґенції та комерсантів заложилось Т-во, яке на свої кошти відкрило Північно-Кавказький Політехнікум; Краєва Рада на краєві кошти заснувала Кубанський політехнікум; а середню музичну школу зреформували в консерваторію. І все це змогли зробити Кубанці, коли ліпші сини Кубані, молоде козацтво, бились на фронті громадянської війни. Коли, хоч і мали ми самостійну Республіку, але Добровольчеська армія дуже свавільно господарювала куб. добром і гальмувала кубанські справи. Влада незалежної Кубані була так слаба, що і в цю добу панує лише російська школа, а українізацію можно було починати лише з приватньої ініціятиві: в Катеринодарі пані Б. В. Ротар відкрила українську ґімназію, а щоб цідготовити вчителів для початкових шкіл, треба було українізувати одну семінарію, а в сей час їх вже було 6. І заступник голови Краєвої Ради Г. В. Омельченко, який був отаманом ст. Полтавської, вніс пропозицію на ст. зборі, щоб полтавці постановили „приговор“ перетворити 2 Військову Семінарію в ст. Полтавській на українську. І полтавці, завше чулі к потребам освіти, дали згоду: просити Куб. Краєву Владу українізувати 2 Військову Семінарію; це було весною 1919 р. Але міністер Н. Осв. не спішив виконати прохання передової станиці. Літом 1919 р. були улаштовані курси в Ейську для підготовки вчителів-українців, і з осени ц. р., в перших групах де-яких початкових шкіл, почалось навчання на рідній мові, і в Полтав-
