Сторінка:Шкільництво на Кубані (із спогадів М. Омельченко) (1927).pdf/10

а урядження фізичних кабінетів з набором хемічного начиння часто коштували від 5–10 тисяч карб., бо природознавство в наших школах проходилось або по Поль-Беру, або по Севруку (400 ст. infolio). Великі станиці і міста, для користання всіх шкіл, мали центральні музеї шкільних приладів. Наші шкільні бібліотеки, як для учителів, так і для учнів, були досить солідні і теж частенько коштували десяток тисяч карб. Крім загальної бібліотеки для позакласового читання, існували, т. зв., „мінімальні бібліотечки“ для кожного класа (групи) окремо з 10–15 назв в кількости 40–50 примірників кожної назви. Ці книжечки були для обовязкового прочитання, і учителі підбирали їх або по „рекомендації“ Дирекції Нар. Осв., або згідно постанов учительских зїздів. Учитель в оден день видавав книжечки одної назви всім учням своєї групи, а часто, коли в станиці було де-кільки шкіл, то книжки одної назви видавали в оден день всім учням однакових груп (клясів) в ріжних школах; а через день-два учителі вели розмову з своїми учнями з приводу прочитаної книжечки, а потім всі учителі цих груп мали конференцію і обговорювали, яке вражіння зробила на дітей, майже одного віку, ця книжечка; як проявилась інтеліґенція дитини при переказі прочитаної кніжки і т. п. В богатьох школах крім хрестоматій для читання в класі, учитель користувався „розрізними“ хрестоматіями (окремі брошурки творів якого-небудь автора); це давало можливість учителю більш виявити свою самодіяльність в підборі матеріялу, який би добре пасував до інтелектуального рівня групи і давав би цілком непокалічений твір автора, а не безбарвні уривки, як це часто бува в хрестоматіях.