Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/69

Цю сторінку схвалено
в обіймах моєї Амалії я знайду найвище щастя. Уже на тому тижні я написав батькові листа, просив його простити мені, розповів йому все, як було, а там, де щирість, там співчуття й милосердя. Давай попрощаємось, Моріц, ми бачимось сьогодні востаннє. Пошта вже прибула. Прощення мого батька вже тут, у цьому місті.
Швайцер, Грімм, Роллер, Шуфтерле, Рацман увіходять.
 
Роллер.

Ви знаєте, що за нами слідкують?

Грімм.

Що кожної хвилини нас можуть заарештувати?

Моор.

Це мене не дивує. Хай буде, що буде. Ви не бачили Шварца? Він не казав вам про листа, що він має для мене?

Роллер.

Він вже давно тебе шукає, щось, мабуть, є.

68