Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/68

Цю сторінку схвалено
що досі сковувала мої сили, затуманювала мені перспективу! Я збуджуюсь, я почуваю, хто я… ким я маю зробитись.
Моор.

Ти — дурень. Вино верзе в твоєму мозкові.

Шпігельберг (запальніше).

Шпігельберг, казатимуть усі, Шпігельберг, чи ти вмієш ворожити? Шкода, що ти не зробився генералом, Шпігельберг, скаже король, ти враз би загнав на слизьке австрійців. Я чую, як лементують лікарі, яка біда, що цей чоловік не вивчав медицину, він винайшов би нові способи лікувати від зобу. Всякі там Сюллі будуть зітхати: «Ах, чому він не вибрав собі професію фінансиста, він вибивав би луідори з каміння». «Шпігельберг, Шпігельберг!» лунатиме на сході й заході, і йдіть ви в багно, ви жаби, боягузи, в той час, як Шпігельберг, розправивши крила, полетить у храм слави…

Моор.
Щасливої дороги! Підіймайся до вершин слави щаблями злочинства. В тіні батьківських гаїв,
67