Цю сторінку схвалено
правосуддя разом із сімома іншими, яких він втяг у своє босяцьке життя…»
Батьку, ради бога, що з вами?
Ст. Моор.
Досить! Досить! сину мій!
Франц.
«Його розшукують, скривджені ним галасують про помсту, за його голову призначено нагороду… Ім'я Моора»…
Ні! Мої бідні уста ніколи не уб'ють батька! (Розриває листа). Не вірте йому, батьку! Не вірте ні одному слову!
Ст. Моор (гірко плаче).
Моє ім'я! Моє чесне ім'я!
Франц (падає йому на шию).
Огидний, тричі огидний Карл! Чи я не передчував цього, коли він, ще хлопцем бувши, упадав за дівчатами, ганяв з вуличними хлопча-
