Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/39

Ця сторінка вичитана
Гріхи батьків треба спокутувати у третьому й четвертому коліні — йому судилося це завершити.
Франц.

Ви знайте нашого кореспондента? От! Палець правої руки своєї я віддав би, щоб сказати, що він — брехун, чорний, уїдливий брехун!.. Заспокойтеся! Пробачте, коли я сам прочитаю вам листа. Вам ще не все можна знати.

Ст. Моор.

Усе. Усе, мій сину… ти позбавиш мене костура.

Франц (читає).
«Лейпціг, від першого травня. Любий друже! Коли б мене не зв'язувала урочиста обіцянка не ховати від тебе нічого, що я знатиму про твого брата, то зроду я не дозволив би своєму перу тиранити тебе. Я бачу з сотень твоїх листів, як такі звістки пронзають твоє братерське серце… мені здається, що я бачу, як ти