Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/340

Цю сторінку схвалено
стою край жахливого життя і, клацаючи зубами, дізнаюсь, що двоє таких, як я, могли б зруйнувати усю будову моральності. Зглянься, зглянься з хлопчака, що хотів творити твоє діло… Тобі належиться помста. Тобі непотрібні руки людей. Правда, тепер мені вже несила вернути те, що було. Уже пропало те, що я згубив, і що я звалив, те більше ніколи не встане… Але ще мені залишається одне, чим я можу умилостивити ображені закони і відстановити порушений лад. Потрібна жертва… жертва показала б усьому людству силу і велич закону… і ця жертва — я. Я сам мушу умерти за це.
Розбійники.

Заберіть у нього шпагу… він хоче собі заподіяти смерть.

Розб. Моор.
Дурні ви, засуджені вічно бути сліпими! Чи ви гадаєте, що можна смертним гріхом спокутувати смертні гріхи? Чи ви думаєте, що гармонія всесвіту покращає від цього фальшивого
339