Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/338

Цю сторінку схвалено
то що ж, ви ще чогось вимагаєте від мене? Ви віддали мені життя, життя, що вже не було ваше, життя, повне огиди й сорому — я зарізав вам ангела! Ну же, дивіться ж! Ви задоволені?
Грімм.

Ти заплатив свій борг з лихвою. Ти зробив, чого не зробив би ні один чоловік задля своєї честі. Ходімо ж!

Розб. Моор.

Ти сказав це. Правда ж, життя святої за життя злодіїв — несправедливий обмін?.. О, кажу вам, коли б кожного з вас послати на ешафот і виривати з нього м'ясо шматок по шматку розпеченими обценьками і так мучити одинадцять гарячих днів, то й те не підняло б оцих сліз. (З гірким сміхом). Шрами, богемські ліси! Правда, правда, за це треба було заплатити.

Шварц.

Заспокойся, отамане, ходімо з нами, не треба дивитися. Веди нас далі.

337