Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/334

Цю сторінку схвалено
Розбійник (люто).

Стій, зраднику!.. Зараз же пусти цю руку… або я скажу тобі слово, від якого тобі лящатиме в вухах, і будуть цокотіти зуби! (Роз'єднує їх шпагою).

Старий розбійник.

Згадай про богемські ліси! Ти чуєш? Ти боїшся? Про богемські ліси згадай! Зраднику! Де твої клятви? Хіба так забувають рани? Коли ми віддали щастя, честь і життя задля тебе, стояли, як стіна, приймали замість тебе удари, як щити… хіба ти не підніс тоді свою руку для залізної клятви, хіба не поклявся ніколи нас не покидати, як ми не покидали тебе?.. Нечесний зраднику! І ти хочеш відійти від нас заради дівки!

Третій розбійник.

Ти ламаєш клятву, дух Роллера, яким ти клявся перед нами, почервоніє від твоєї підлоти і вийде збройний з могили, щоб тебе покарати!

Розбійники (топчуться, зриваючи з себе одежу).
Подивись! Подивись! Ти знаєш ці шрами? Ти
333