Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/300

Цю сторінку схвалено
кільце, і він держав його між сходом і заходом і сказав: «Вічне, святе, справедливе, правдиве! Є тільки одна правда, є тільки одна чеснота! Лихо, лихо, лихо гробакові, що сміє сумніватись!..» Тоді вийшов другий, він мав у руці блискуче дзеркало, він держав його між сходом і заходом і сказав: «це дзеркало є істина; спадають лицемірство і маски…» Тоді я злякався, і всі люди, бо ми бачили: у страшному дзеркалі гадючі одбивались, тигрові, леопардові обличчя… Тоді вийшов третій. В руці у нього залізні були терези, він держав їх між сходом і заходом і сказав: «підійдіть сюди, діти Адамові… я зважую мислі на терезах мого гніву, я важу діла лютою вагою моєї помсти…»
Даніель.

Боже, зглянься з мене!

Франц.
Всі стояли бліді, як сніг. Страшне чекання калаталося в кожного в грудях, і от я ніби почув своє ім'я, перше назване громами гори, і мозок захляв у костях моїх, і я клацав зубами. І от задзвеніли терези, загриміли скали, і по-
299