Цю сторінку схвалено
Даніель.
Якби хоч Іоганн прийшов… я гукатиму на поміч, я покличу лікарів.
Франц.
Залишайся! Сідай коло мене на цій канапі… Так, ти чоловік розумний, добрий чоловік. Я, тобі розкажу.
Даніель.
Не зараз, колись іншим разом. Я вас покладу на ліжко. Вам потрібний спокій.
Франц.
Ні, я прошу тебе, дай я тобі розкажу, щоб ти посміявся з мене як слід… Так от, мені снилось, що я був на пишному бенкеті, у мене прекрасний був настрій, і я лежав хмільний на траві у садку, коли раптом… це було опівдні… раптом… кажу ж тобі, посмійся з мене як слід!..
Даніель.
Раптом?
297
