Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/279

Цю сторінку схвалено
Герман.

О, згляньтеся, пане!.. Не йдіть далі, пане… заради милосердя, пройдіть мимо! (Застує йому дорогу).

Моор.

Замкнуто на чотири замки! Геть!.. Я випущу його… зараз уперше допоможи мені, злодійське мистецтво! (Він виймає одмички і одчиняє двері з гратами. Спід землі виходить старий, виснажений, як кістяк).

Старий.

Згляньтесь з нещасного! Згляньтесь!

Моор (злякано одсахнувся).

Це мого батька голос!

Ст. Моор.

Дякую тобі, господи! Прийшов час визволення!

278