Цю сторінку схвалено
совість зблідне, проступить крізь пори твого обличчя! Він умре… Той дурень, хто робить справу наполовину, а тоді відступається і жде, що воно буде далі.
Даніель з вином.
Франц.
Постав сюди! Дивись мені просто в вічі. Як коліна в тебе дрижать! Як ти тремтиш! Признавайся, старий, що ти зробив?
Даніель.
Нічого, милостивий пане, як бог живий!
Франц.
Випий це вино… Що? ти вагаєшся? Кажи одразу! Що ти вкинув у вино?
Даніель.
Милостивий боже! Що? Я — у вино?
Франц.
Ти вкинув у вино отруту! Ти блідий, як сніг!
230
