Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/195

Цю сторінку схвалено
Герман.

То вислухайте хоч одне слово, воно поверне вам спокій!

Амалія (повернулась назад і здивовано дивиться на нього).

Що, друже мій?.. Хто може на землі чи на небі віддати мені спокій?

Герман.

Єдине слово з уст моїх… Вислухайте мене.

Амалія (співчутливо беручи його за руку).

Чоловіче добрий… хіба може слово з твоїх уст розімкнути ворота вічності?

Герман (встає).

Карл ще живий!

Амалія (кричить).

Нещасний!

194