Цю сторінку схвалено
до тебе пережила навіть його смерть. Ти цього, мабуть, не зможеш забути.
Амалія.
Ніколи, ніколи! Не всякий може так легковажно пропивати це почуття у веселому бенкеті.
Франц.
Ти мусиш віддячити за любов мого батька його синам, а Карл умер… Ти дивуєшся? Тобі голова закружилась? Так, справді, ця думка настільки велична, що вона дивна навіть для жіночої гордості. Франц розтоптав надії найблагороднішої панянки, Франц приходить і пропонує бідній, безпомічній сироті своє серце, свою руку і з нею все своє золото і всі свої замки й ліси… Франц, якому заздрять, якого бояться, добровільно об'являє себе рабом Амалії.
Амалія.
Чому блискавка не спопелить огидний язик, що вимовляє ці злочинні слова! Ти убив мого милого, і Амалія має вийти за тебе заміж! Ти…
189
