Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/189

Цю сторінку схвалено
Франц.

Чи ти вічно будеш сумувати? Хай мертві сплять, зроби щасливим живого! Я прихожу…

Амалія.

А коли ти знову підеш звідси?

Франц.

О, яке горде похмуре обличчя! Ти робиш мені боляче, Амалія. Я прийшов сказати тобі…

Амалія.

Я мушу слухати, адже Франц фон-Моор став нашим милостивим паном.

Франц.
Так, так! Про це буде мова… Максиміліан спочиває у склепі наших дідів. Я — господар. Але я хотів би бути господарем у всьому, Амалія… Ти знаєш, чим ти була для нашої родини? Тебе виховували як дочку Моора. Його любов
188