Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/181

Цю сторінку схвалено
зразковим життям, так що бог, читаючи в ваших серцях, мусів би лютувати на творця, коли б він сам не створив вас… Заберіть його геть з очей моїх!
Патер.

Який гордий цей злочинець!

Моор.

Ще не досить! Оце тепер я говоритиму гордо. Іди і скажи високохвальному судові, що шахрує життям і смертю: я не злодій, що робить у спілці із ніччю і сном і нахваляється своїми подвигами, утікши з вікна… Те, що я зробив, я певне колись прочитаю у книзі провин на небі; але з мізерними фальшівниками я розмовляти не збираюсь. Скажи їм, що моя справа — це розплата і помста — моє ремество! (Він повертаються до нього спиною).

Патер.
Отже ти відмовляєшся від пощади й милості?..
180