Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/180

небесний вогонь на філістимлян, він судить нас, знизуючи плечима, карає нас своїм зітханням… Чи може бути настільки сліпою людина? Він дивиться сотнею аргусових очей на свого ближнього, щоб знайти на нім пляму, як може він бути настільки сліпий щодо самого себе?.. Вони гримлять про любов і терпимість з висоти своїх хмар і приносять богові любові людські жертви, немов вогненному Молохові… проповідують любов до ближнього і з прокляттям відганяють восьмидесятилітніх сліпців від своїх дверей… завзято нападають на скупість, а це ж вони знищили усе населення Перу заради золота і впрягли язичників, як бидло, в свої вози… Вони сушать собі голови над тим, як це природа могла створити Іуду Іскаріота, а найкращий з них зрадив би триєдиного бога за десять срібних… О, фарисеї, фальшівники істини, мавпи божества, ви плазуєте на колінах перед Христом і олтарем, бичуєте спину свою ремнями і катуєте свою плоть постами; ви думаєте цими жалюгідними фокусами замазати очі тому, кого ви самі взиваєте усезнавчим, отак як насміхаються з владарів, похваляючи їх за те, що вони, мовляв, не зважають на похвалу; ви присягаєтесь чеснотою,

179