Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/175

Цю сторінку схвалено
Патер.

І ти, гарний отамане! Герцог шахраїв, король волоцюг, великий могол усіх злодіїв на землі… Ти, як той перший огидний бунтар, котрий тисячі легіонів безневинних ангелів натхнув бунтарським вогнем і потяг за собою у глибоку безодню гріха… жахливий лемент покинутих матерів летить за тобою слідом, ти смокчеш кров, наче воду, людське життя — це порошинка на кінці твого убийчого ножа…

Моор.

Цілком слушно, цілком слушно, прошу далі!

Патер.

Як? Цілком слушно, цілком слушно? Хіба це відповідь?

Моор.

А, шановний пане, на це ви мабуть не сподівались? Далі, прошу далі, що ви хочете далі сказати?

174