Цю сторінку схвалено
у твоїх грудях аж до судного дня!.. геть, потворо! Щоб я тебе не бачив серед своїх людей! Ви незадоволені?.. Ви роздумуєте?.. хто сміє роздумувати, коли я наказую?.. геть із ним, кажу я… серед вас є ще інші, з якими я матиму справу. Я знаю тебе, Шпігельберг. Але я скоро до вас доберусь і зроблю вам страшний огляд. (Вони тремтячи виходять).
Моор сам, сильно схвильований ходить взад і вперед.
Розб. Моор.
Не слухай їх, небесна помсто! Що можу я зробити? що можеш ти зробити, коли твоя пошесть, твоя дорожнеча, твій потоп нищить правого вкупі з винуватим? Хто може наказати пожежі, щоб вона не палила добрі посіви, коли вона має знищити кубло шкідників?.. О, убивство дітей! Убивство жінок! Убивство хворих! Як тяжить все це на мені. Отруєно, отруєно мої найкращі діла. От стоїть хлопчак засоромлений і висміяний, хлопчак, що відважився гратись палицею Юпітера і нищив пігмеїв, думаючи розтрощити титанів… Іди! Іди! Тобі не дано карати мечем вищих трибуналів, ти пав при першій спробі… Я одмовляюсь від
166
