Цю сторінку схвалено
медію. А тут зостався самий послід стерегти квартири.
Моор.
О, бідні гробачки! Хворі, ти кажеш, старі і діти?
Шуфтерле.
Ну, да, чорт їх не взяв! І няньки і вагітні баби, що бояться розродитись під шибеницею; молоді жінки, що боялись дивитись на повішеного, щоб не наврочити ненародженим дітям… бідні поети, що їм не було що взути, бо єдину пару взуття саме латав швець, і всяка така наволоч — про них не варто й казати. Коли я проходив повз таку хибарку, почув там лемент, заглянув і що ж я бачу: лежить дитина ще ціла й здорова під столом, а стіл от-от загориться… Бідна тваринко, — сказав я, — ти ж там замерзнеш, і вкинув її в огонь…
Моор.
Справді, Шуфтерле? І цей вогонь хай горить
165
