Цю сторінку схвалено
Шпігельберг (сміється).
Бідний невдахо! Ну, та вже минулось! (П'є, до нього). Вітаю із щасливим відродженням.
Роллер (кидає геть свою склянку).
Ні, клянусь усіма скарбами Маммони, не хотів би я пережити це вдруге. Умерти — це не через тин стрибнути, і жах умирання страшніший від смерті.
Шпігельберг.
А стрибок порохової башти… Ти розумієш тепер, Рацман?.. Тим то воно і смерділо сіркою на десятки верст, ніби весь гардероб Молоха провітрювали під небосхилом… Це було блискуче діло, отамане! Я заздрю тобі.
Швайцер.
Коли місто розважається тим, щоб знищити мого товариша, як зацьковану тварину, то хай кат мене візьме! Чи нам спинятись перед тим, щоб заради товариша знищити таке місто? Та
162
