Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/150

Цю сторінку схвалено
собі золотими буквами на лобі. Мабуть, сатана знає своїх людей, що він тебе вибрав за маклера.
Шпігельберг.

То ж бо то, братику. І я думаю, що коли я йому приведу десятьох, то може він мене помилує… Адже кожен видавець дає своєму агентові кожен десятий екземпляр безплатно, то може і чорт не поскупиться. Рацман, мені пахне порох…

Рацман.

А я? Мені вже давно пахне… Зважай, щось таке буде… Так, так, я вже тобі сказав, Моріц, ти дуже до речі прийшов до отамана із своїми рекрутами… Він теж поназбирав уже бравих хлоп'ят.

Шпігельберг.

А мої ж! Ех…

Рацман.
Воно так. У твоїх мабуть слизькі пальці… Але
149