Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/134

Цю сторінку схвалено
святі від сивого душогуба… Лихо, лихо! Ніхто не піддержуватиме мою голову, ніхто не проводжатиме мене по смерті? Нема синів! Нема дочок! Нема друзів!.. Тільки люди! Невже ніхто?.. Самітний… покинутий… Лихо, лихо! Одчаятись і не вмерти!
Амалія з заплаканими очима.
 
Ст. Моор.

Амалія! Віснице неба! Це ти прийшла прощати мою душу.

Амалія (м'якшим голосом).

Ви втратили прекрасного сина.

Ст. Моор.

Убив! ти хочеш сказати. Із цим тягарем я прийду перед суд всевишнього.

Амалія.
О, ні, нещасний старий! Небесний отець взяв його до себе. Ми були б надто щасливі на цій
133