Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/131

Цю сторінку схвалено
Франц.

Чи правда це, чи мені сниться? От дивись, написано кров'ю. «Франц, не покидай моєї Амалії». От дивись, дивись тут на другій стороні: «Амалія! Всемогутня смерть розв'язує твою клятву»… Ти бачиш це, ти бачиш? Він написав це занімілою рукою, написав теплою кров'ю свого серця, написав на урочистім краю вічності! Дух його, відходячи, з'єднав Франца з Амалією.

Амалія.

Святий боже! Це його рука. Він ніколи мене не любив. (Швидко вийшла).

Франц (тупаючи ногою).

Прокляття! Усе мою мистецтво розбивається об цю вперту голову.

Ст. Моор.

Лихо, лихо! Не покидай мене, дочко моя!.. Франц, Франц! віддай мені мого сина!

130