Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/118

Цю сторінку схвалено
вий вигляд! Не дивись на мене так сумно, мені й без того так тяжко!
Амалія (швидко збудила його).

Просніться, любий! Це вам тільки сниться, заспокойтеся.

Ст. Моор (ще не зовсім збудився).

Його не було? Я держав його за руку. Жорстокий Франц, ти хочеш вирвати його із моїх снів?

Амалія.

Чи ти помічаєш це, Амалія?

Ст. Моор (зовсім збудився).

Де він? Де? Де я? Це ти, Амалія?

Амалія.

Як ви себе почуваєте? Цей сон дав вам спочинути?

Ст. Моор.

Я бачив у сні свого сина. Чому я не снив довше? Може він простив би мене.

117