Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/102

Цю сторінку схвалено
дину! Нехай же вона відбереться від твого життя!
Франц.

Ти ненавидиш мене?

Амалія.

Я зневажаю тебе. Іди.

Франц (тупає ногою).

Чекай! Ти ще будеш переді мною тремтіти! Пожертвувати мною для жебрака! (Гнівно виходить).

Амалія.
Іди, шахраю… Тепер я знову з Карлом… Жебрак, сказав він? То значить перевернувся світ: жебраки — королі і королі — жебраки!.. Я не виміняла б лахміття, що на ньому, на пурпурну одіж миропомазаних… Погляд, з яким він прохав, мабуть, великий, царський погляд! Погляд, що знищує пишноту, розкіш і силу великих і багатих! Геть на землю блискуче на-
101