Сторінка:Шиллер Ф. Поезії. Випуск 1 (1914).pdf/55

Прости мене в небесного сп'янілий, За ним лемне своє я загубив!! -Ну,бог сказав, и все віддав на сьвіті, Вже не мої базар, поля, гаl, Як схочеш же зо мною в купі жити, То иди сюди, у небеса мої!" Борис Грінченкo 11. ПЕГАЗ У ЯРМІ. 1705 На кінський торг відай у Гаймаркет, Де продадуть вам инші річи навіть Привів був раз голодомор-поет Коняку Муа, ціну ціну за ньою править.. Тай гучно-ж rіпогриф заржав, Пишалась буйно величия порода, 1 всякий в дива тут ставав, калан „От, славний, царський зьвір 1 гільки шкода, Що вид його стрункий поганять крила! Найкращий віа почтарський він Найкращий віа почтар здобив би." 1 расу теж рідку юрба славила Та кто там воздухами поводив-бит Ніхто не радий гріш кидати марню. Та, зважився в кінця один пахтир Лиш крила, каже „висять без кісна нездарно, Та їх звязати б чи притяти гарно Тоді коняка повезе й тягар Віджалую тих двацять фунтів сьміло." Продавець рад, що удасть ся діло, Прибив на згоду. Ну беріть щасливо!" Іван за добичі махнув що живо.