Сторінка:Шиллер Ф. Поезії. Випуск 1 (1914).pdf/32

справедливий монарх є батьком своєї держави, а благородний муж батьком своєї родини. Він бачив цілу величі красу життя саме в стрем лінню до удержання погідної гармонії в суспіль стві, основуючь його на ідеально понятій родині, як найголовнішій підставі всякого суспільства. Тому коли Вольтер накликував Геть з цер цер квою!" Шіллер наче відповідав йому: Bep- німо анова на лоно нашої найглибшої совісти". А коли Руссо накликав „Геть в королями та а трихлим суспільством" то Шіллер осуджував тільки несправедливого монарха та недостойне суспільство. Йому, які француським фільозофам щасте людини було найвисшим ідеалом. Кілько-ж TO людини paaiв вiн він співає про щаст Не про своє, бо в нього не було дару висьпівувати свій власний біль та свою власну радість, тільки про щасте людини. Находив він його не у топтанню зако нів, не у безконечній свободі, не у визволению від того всього, що життє наше несе нам як ві кові традиції, а саме в пошані того всього, що вого, що вселюдська душа перед нами почувала як конеч ність нашого життя. Він як ніхто другий в ве ликих поетів почував з дивною силою сю якусь несьвідому потугу над нами, яка велить нам бути добрими в інтересі цілого людства. Шалер не с сьпівцем якоїсь одної, точно означеної релігії. Він промавляс до нас як фільозоф, не як проповід ник Йому іде ов ідео красу людини і красу життя, а не про о її засьвітову судьбу. А про те, він, и, як по нім Шопенгавер стрічається на вершинах своєї думки з тим могутнім словом: відречение, ике ось най краще вчить нас доходити до сьвятости душі. Шіллері баляди майже всі основані на тя фільозофії відречения. Побідоносний герой в Катрі mit dem Drachen досіль не вповні героси, дока