Ця сторінка вичитана
Перед дрючком, а титар дзвонить в дзвоник,
Навколішки всі впали, — з ними й я, —
І святощам вклонились, не брилеві.
Ляйтгольд
Мені це так, товаришу, здається:Ми стоїмо мов на наругу тут.
Салдатові це ж сором берегти
Порожній бриль! Сміятись кожен буде!
Порожньому брилеві кланяйсь! Дійсно,
Дурний наказ, я думаю.
Фрісгард
Чому жПорожньому брилеві не вклонитись?
Вклоняєшся ж порожній голові?
Гільдеґарда, Мехтільда та Ельсбета приходять з дітьми і стають круг дрючка.
Ляйтгольд
Ну, вже і ти — підлесливе ледащо!Покривдити людину зараз радий.
Хто хоче, хай проходить повз бриля,
А я заплющусь і не гляну навіть.
Мехтільда
Бач, хлопчаки, ото висить намісник!Шануйтесь ви!
Ельсбета
Дай боже, щоб од насВін геть пішов, а тільки бриль зостався, —
Від нього тут не стало б гірше жити.
Фрісгард (прогонить їх)
А к бісу йдіть, ви, прокляті баби!Вам діло тут? Чоловіків пришліть,
Як їм кортить не слухатись наказу!
Жінки йдуть.
Телль іде з луком, ведучи сина за руку; не помічаючи бриля, вони проходять повз нього.
