Ця сторінка вичитана
Берта
Порви її ти мужньою рукоюІ, хоч би що, — з своїм народом стань,
Бо там для тебе прирожденне місце!
(Чути здалека сурми мисливців).
Мисливці йдуть… Бувай здоров!.. Борись
За рідний край і вибореш кохання!
У нас один є ворог і одна
Усіх нас визволить з кормиги воля.
(Розходяться).
ТРЕТЯ СЦЕНА
Лука в Альторфі. Спереду дерева, позаду — бриль на дрючку. Сцена кінчається горою з віковічним лісом, а над нею підіймається кряж снігових гір. Фрісгард та Ляйтгольд на варті.
Фрісгард
Вартуємо даремно, бо ніхтоНе хоче йти брилеві поклонитись.
Мов ярмарок тут перше був, тепер,
Відколи начепили на дрючка
Опудало, обезлюдів майдан.
Ляйтгольд
Все йдуть якісь нещасні гольтіпаки,Скидаючи обірвані шапки,
А чоловік статечний волить гака
Зробить, щоб тільки обійти це місце,
Ніж кланятись порожньому брилеві.
Фрісгард
Через луку цю треба йти булоЇм з ратушу опівдні. Ну, я думав,
Що вже тоді вполюю, певне, звіря,
Бо вже б ніхто не поклонивсь брилеві, —
Коли це піп їх Рессельман іде
Од хворого з причастям і стає
