Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/57

Ця сторінка вичитана
Мельхталь
Підіть лиш хто та запаліте хмиз,

Щоб він горів, як інші поприходять.

Двоє з тих чотирьох селян виходять.

Сева
Як місячно та гарно! Не рухнеться,

Мов дзеркало, все озеро лежить.

Біґель
То їхати їм легко.
Вінкельрід (показує на озеро)

 А дивіть!
Чи бачите?

Маєр
 А що? Ба! справді, гляньте!

Як уночі веселка ясно сяє!

Мельхталь
Зродилася від місячного світла.
Фон д. Флі
Такі дива трапляються не часто! —

Як хто, то й вмре, не бачивши такого.

Сева
Он глянь, аж дві! Блідіша — трохи вище.
Бавмґартен
І човен, он!
Мельхталь
 То це Штавфахер. Він.

Спізнятися не звик, щоб люди ждали.
 (Іде з Бавмґартеном до берега).

Маєр
Та з Урі щось так довго забарились.