Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/40

Ця сторінка вичитана
Штавфахер (голосніше)
 „Хоч син утік, так ти

В моїх руках!“ — Звелів його звалити
І гострий ніж встромити в вічі…

В. Фірст
 Боже!..
Мельхталь (вбігає)
У вічі ніж, сказали?
Штавфахер (здивовано до В. Фірста)
 Хто це?
Мельхталь (хапає його конвульсійно)
 В вічі?

Кажіть же ви! У вічі?

В. Фірст
О, нещасний!
Штавфахер
Та хто ж це є? Чи це не син його?

 (В. Фірст киває головою, що так).
О, боже мій!

Мельхталь
 І я не з ним, далеко

Від нього був! В обидва ока? Так?

В. Фірст
Пересиліть себе! Знесіть, як муж…
Мельхталь
За мене, за мою провину він

Сліпий… Цілком сліпий? Скажіть! Навіки?

Штавфахер
Кажу ж: нема очей у нього, — сонця

Вже не побачить у житті.