Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/35

Ця сторінка вичитана

І жінці тій поверне чоловіка?
Не золотом те лихо оплатить,
Що завдали ви нам… То ж гетьте з ним!..
Вас не було, — і ми були щасливі,
А ви прийшли, — прийшло і люте горе.

Берта (доглядачеві, що проходить)
Живий?

 (Доглядач показує, що ні).
 З прокльоном роблено вас, мури,
То ж серед вас і житиме проклін! (Виходить).

ЧЕТВЕРТА СЦЕНА

Вальтерова Фірстова господа.
Вальтер Фірст та Арнольд Мельхталь відразу ввіходять з обох боків.


Мельхталь
Добродію!
В. Фірст
 Коли б ще хто не вгледів!

Зостаньтесь там, де є, бо шпиги скрізь.

Мельхталь
Немає з Унтервальдену новин?

Про батька є? Я довше вже не стерплю
Сидіти тут, як в'язень. Що зробив я
Такого кепського, що мушу тут
Ховатися, мов душогуб який?
Я ж тільки пальця перебив сіпаці,
Як він прийшов з намісницьким наказом
Мої воли найкращі забирати.

В. Фірст
Бо ви палкий. Його ж послав намісник,

Начальник ваш. Ви кару заробили
І хоч важка, — ви мусили терпіти.