Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/145

Ця сторінка вичитана

Та це інакше буде, присягаюсь!
Я впертість їх зломлю, їх непокірний
І вільний дух зігну! Новий закон!
Я видам їм!.. Я хочу…

(Стріла прострелює його: він хапається рукою за серце й хитається. Знеможеним голосом)
 Боже, змилуйсь!..
Гаррас
Вельможний пане!.. Що це?.. Відкіля це?..
Армґарда (схоплюється)
Убито! Вбито! Встреляно!.. Вже пада!

У саме серце влучила стріла!

Гаррас
Яке нещастя, господи! Благайте

У бога ласки, пане: вже на божій
Дорозі ви!..

Ґеслер
 Це Теллева стріла!
(Падає з коня Рудольфові Гаррасові на руки; той кладе його на ослін)

Телль (виходить вгорі на скелі)
Пізнав стрільця? Тепер кінець неволі!

Вбезпечено від тебе вже невинність,
Не будеш більше шкодити країні!

(Зникає з узгір'я. Народ збігається).

Штіссі (напереді)
Що сталося? Що тут таке зробилось?
Армґарда
Намісника застрелено стрілою!
Народ (збігаючись)
Застрелено? Кого?
Тимчасом передні з весільного поїзду виходять на сцену, а задні ще на узгір'ї зостаються. Музика грає.