Ця сторінка вичитана
Аж поки не розсудиш! Лоба морщ,
Крути очима, скільки хочеш: ми
Такі тепер без краю нещасливі,
Що нам і байдуже до твого гніву!
Ґеслер
Та геть, бо розтопчу тебе конем!Армґарда
Ну, розтопчи! Ось на!(Штовхає свої діти і кидається з ними додолу на шлях)
Я на землі,
І діти тут… Хай потоптом іде
По сиротах твій кінь!.. Не зробиш гірше,
Як вже зробив!
Гаррас
Чи ти здуріла, жінко?Армґарда (несамовита каже далі)
Уже ввесь край ти затоптав давно!Я тільки жінка… о, якби була
Мущиною, то я щось краще знала б
Зробити тут, ніж у пилу лежати!
З гори на дорозі знову чути музику
Ґеслер
Де ж гайдуки мої? Хай заберутьГеть звідціля її, бо, розпалившись,
Таке зроблю, що й сам жаліти буду!
Гаррас
Протовпитись не можна, пане, їм:Весілля шлях загородило зовсім.
Ґеслер
Народові цьому я добрий дуже:У них язик іще занадто вільний,
Ще їх не так загнуздано, як слід!
