Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/142

Ця сторінка вичитана
Ґеслер
Хто ти і хто твій чоловік?
Армґарда
 Убогий

Косар, ласкавий пане, з Ріґіберґу,
Він косить над безоднями траву,
Що там росте по скелях неприступних,
Де вже й худобі видряпатись годі…

Гаррас (до намісника)
Їй-бо, життя гірке та нещасливе!

Прошу: пустіть на волю бідолаху!
Хоч би й тяжка була його вина,
Вже скарано його страшним тим ділом.
 (До жінки).
Тебе розсудять! Ти приходь у Кіснахт
Просити: тут же не на місці це!

Армґарда
Ні, ні, і з місця не відступлю, доки

Намісник чоловіка не віддасть!
Шість місяців у башті він сидить
Та присуду собі все жде даремно.

Ґеслер
Ти силоміць мене спиняєш? Геть!
Армґарда
Дай суд правдивий! Ти ж у нас — суддя

Замість царя і бога, так суди ж!
Як правосуддя ти від бога хочеш,
То спершу нам його ти покажи!

Ґеслер
Геть! Проженіть нахабну звідціля!
Армґарда (хапає коня за уздечку)
Ні, ні, мені вже нічого втрачати!

Наміснику! Не рушиш з місця ти,