Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/135

Ця сторінка вичитана

Сам склав тоді, і тільки бог те чув,
Що перший стріл мій після цього буде
Тобі у серце! Що в пекельних муках
Я заприсягся, взяв тягар на душу,
Я це зробити, виконати мушу!
Ти — пан мені, ти — цісарів намісник,
Але ж і цісар того б не зробив,
Що ти! Тебе послав він в цю країну
На правий суд, — хоч і суворий, може,
Бо цісар злий на нас, — та не на те,
Щоб ти безкарно лютував над людом,
Бо є ще бог з його суворим судом!
Виходь же ти, клейноде мій і скарбе,
Що стільки лих з-за тебе я зазнав!
Таку мету я дам тобі, що досі
Благання всі не дошкуляли їй,
Але тебе послухатися мусить!
Виходь же ти, мій вірний луку! Часто