Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/13

Ця сторінка вичитана

 Хіба що крізь просвіт
 Туману, здаля
 Під водами вгледить
 Зелені поля.

Краєвид міняється; чути приглушений гуркіт із гір; тіні хмар перебігають околицею.


Руоді, рибалка, виходить з хатини. Верні, стрілець, зходить із скелі. Куоні, пастух, приходить з дійницею на плечі, а за ним Сеппі, його підручний хлопець.


Руоді
Меткіше, Єнні! Затягай човна!

Понурий війт іде, гуде вже кряж,
Казковий шпиль намітку одягнув
І вже дмухнуло холодком з ярів;
Не зчуєшся, коли наскочить буря.

Куоні
А буде дощ, рибалко! Вівці сквапно

Гризуть траву, собака риє землю...
ВерніОн риба як стриба з води, а лиска
Пірнає вглиб. Ось-ось гроза надійде!

Куоні (до хлопця)
Глянь, Сеппі, чи худоба не розбіглась?
Сеппі
Я сіру Лизьку по дзвінку впізнав.
Куоні
То всі вже тут, бо ця найдальше ходить.
Руоді
А й гарні в вас дзвінки, пастуше-друже.
Верні
Та й скот — краса. Це власний ваш, земляче?