Ця сторінка вичитана
Хіба що крізь просвіт
Туману, здаля
Під водами вгледить
Зелені поля.
Краєвид міняється; чути приглушений гуркіт із гір; тіні хмар перебігають околицею.
Руоді, рибалка, виходить з хатини. Верні, стрілець, зходить із скелі. Куоні, пастух, приходить з дійницею на плечі, а за ним Сеппі, його підручний хлопець.
Руоді
Меткіше, Єнні! Затягай човна!Понурий війт іде, гуде вже кряж,
Казковий шпиль намітку одягнув
І вже дмухнуло холодком з ярів;
Не зчуєшся, коли наскочить буря.
Куоні
А буде дощ, рибалко! Вівці сквапноГризуть траву, собака риє землю...
ВерніОн риба як стриба з води, а лиска
Пірнає вглиб. Ось-ось гроза надійде!
Куоні (до хлопця)
Глянь, Сеппі, чи худоба не розбіглась?Сеппі
Я сіру Лизьку по дзвінку впізнав.Куоні
То всі вже тут, бо ця найдальше ходить.Руоді
А й гарні в вас дзвінки, пастуше-друже.Верні
Та й скот — краса. Це власний ваш, земляче?