Ця сторінка вичитана
Ворушиться перо край уст його…
Він тихо спить, і усміх на обличчю…
Бавмґгартен іде до дверей і розмовляє з кимсь.
В. Фірст (до Бавмґартена)
Хто там?Бавмґартен (вертаючись)
Дочка це ваша там Гедвіґа.Питає вас і хлопця хоче бачить.
Вальтер Фірст встає
В. Фірст
Чим я її розважу? Сам журюсь!На голову мені всі лиха впали.
Гедвіґа (силоміць увіходить)
Де син мій? Де? Пустіть, я хочу бачить!Штавфахер
Та тихше бо! В цій хаті смерть вітає.Гедвіґа (кидається до хлопця)
Мій Вельті! Він живий!Вальтер (кидається до неї в обійми)
Мамусю бідна!Гедвіґа
Чи правда ж це? Не ранено тебе? (Оглядає його турботно).
Чи можна ж так? Він міг стріляти в тебе?
Та як він міг?! Немає серця в нього:
Стріляти міг він у дитину рідну!
В. Фірст
У нього серце краялось… ЖиттяБоронячи, зробити мусив це.
Гедвіґа
Якби дітей любив, то перш би вмерВін тисячу разів, ніж так зробити!
