Ця сторінка вичитана
І звуки чарівні
Він чує вві сні,
Мов голос сопілки,
Мов райські пісні.
А як він прокинувсь од райського сну,
То хвиля заграла на грудях йому.
З безодні він чує:
Ти мій уже, хло'!
Бо сплюхів беру я
До себе на дно.
Пастух (співає на горі)
Одміна пастушої мелодії.
Одміна пастушої мелодії.
Прощайте, лужки!
Осяйні долини!
Пастух вас покине,
Бо літо пройшло.
Ми в гори йдемо, та повернемся знову,
Як луки почують пташину розмову,
Як знову зодягнуть всю землю квітки,
Як з гір забренять і задзвонять струмки.
Прощайте, лужки!
Осяйні долини!
Пастух вас покине,
Вже літо пройшло.
Полонинський стрілець (появляється навпроти, на шпилі скелі)
Нова одміна пісні.
Нова одміна пісні.
Гремлять верховини і кладка тремтить!
Стрільцеві ж не страшно по кручах ходить;
Зима! Ні билинки
Нема перед ним, —
Він сміло простує
Шляхом крижаним.
Йому під ногами, як море — імла,
Не видко крізь неї людського села.
